Українська жінка у вирі Визвольних змагань: специфіка публікацій у західноукраїнській пресі 20–30-х рр. ХХ ст.

Анотація

Досліджено специфіку публікацій про українську жінку у вирі Визвольних змагань 1917‒1923 рр. у західноукраїнських часописах «Жінка» (1935–1939), «Жіноча Доля» (1925–1939), «Наша Мета» (1919–1920, 1922), «Нова Хата» (1925–1939), «Літопис Червоної Калини» (1929–1939), «Літературно-Науковий Додаток “Нового Часу”» (1937), «Назустріч» (1934–1938), «Календарі Червоної Калина на ... рік» (1925, 1928–1935, 1937) та ін. Мета статті – на основі публікацій міжвоєнного періоду в жіночій та суспільно-політичній періодиці проаналізувати редакційну політику щодо висвітлення героїчних постатей жінок у Визвольних змаганнях 1917‒1923 рр. Для досягнення мети було виконано низку завдань: пошуки публікацій та їх аналіз; характеристика жанрів та способів подання матеріалів. У дослідженні використано такі загальнонаукові методи: описовий, системний, аналітичний. Новизна розвідки зумовлена тим, що вперше комплексно проаналізовано жанрові особливості пресових публікацій 20–30-х рр. ХХ ст. про участь української жінки у Визвольних змаганнях 1917–1923 рр.: у Першій світовій війні, Українській Центральній Раді, Директорії УНР і ЗУНР, Українській галицькій армії й Армії УНР та партизанських загонах як безперервному ланцюгу боротьби за соборність України. До наукового обігу введено п’ятнадцять маловідомих матеріалів означеної тематики. З’ясовано, що в публікаціях домінують статті мемуарного характеру, нариси й посмертні згадки, суха фіксація імен учасниць Визвольних змагань та синтез жанрів, зокрема рецензії та інтерв’ю. Підсумовано, що у західноукраїнських виданнях 20–30-х рр. ХХ ст. подача матеріалу була різноманітною: публікації проілюстровані фотографіями або художніми портретами жінок; номери журналу відкривалися світлинами героїнь, а всередині містилися їхні публікації; іноді розповіді про життя і діяльність цих визначних жінок доповнювалися їхніми художніми творами чи спогадами; поряд зі списком учасниць УГА та Армії УНР могли бути вміщені художні твори авторок як ілюстрація до важких буднів жінок-воячок чи сестер-жалібниць; нерідко в журналах публікувалися виключно фотографії чи портрети учасниць Визвольних змагань без розповідей про них.