Нормативні теорії преси: огляд основних концептуальних підходів та напрямів аналізу

Автор(и)

  • Роман Бліхарський Науково-дослідний інститут пресознавства, Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника https://orcid.org/0000-0002-7084-0473

DOI:

https://doi.org/10.37222/2786-7552-2024-5-1

Ключові слова:

засоби масової інформації, система преси, нормативні теорії медіа, «чотири теорії преси»

Анотація

Стаття присвячена концептуальному аналізу нормативних теорій преси в контексті сучасних викликів медіастудій. Основною метою дослідження є оцінка валідності та обмежень застосування нормативних підходів до вивчення функцій медіа у різних історичних і соціальних контекстах, а також їх адаптація до умов цифрової трансформації. Завданнями дослідження є: визначення основних напрямів та концептуальних підходів до формулювання нормативних теорій преси; критичне оцінювання обмежень «чотирьох теорій преси» Вілбура Шрама, Фреда Сіберта і Теодора Петерсона при аналізі медіа в різних контекстах; актуалізація проблеми інтеграції класичних моделей із новими підходами в сучасні пресознавчі дослідження.

Дослідження здійснено методом систематичного огляду наукових публікацій, які аналізують розвиток і критику нормативних теорій преси, зокрема в контексті їх адаптації до змінних соціальних, політичних і технологічних умов. Огляд включає аналіз теоретичних підходів щодо вивчення медіа, пов'язаних з еволюцією систем преси у різних країнах та історичних періодах часу.

З’ясовано, що незважаючи на свою значущість у дослідженні еволюції медіа, нормативні теорії мають обмеженуефективність у сучасних умовах через їхню універсальністьта ідеалізацію стандартів. Вони не завжди враховують соціально-культурні та політичні відмінності між країнами іперіодами, а також швидкі зміни в технологіях медіа. Запропоновано вирішення цієї проблеми, що полягає у синтезітрадиційних нормативних теорій з новими теоретичнимимоделями, що дозволяє краще зрозуміти роль та особливостіфункціонування медіа в сучасному суспільстві, та для більш ефективного вивчення історії та сьогодення преси.Новизна роботи полягає в узагальненні надбань історіографії з критичного переосмислення ролі нормативних теорій загалом, та класичної праці В. Шрама, Ф. Сіберта, Т. Петерсона у сучасних медіадослідженнях.

Біографія автора

Роман Бліхарський, Науково-дослідний інститут пресознавства, Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника

кандидат наук із соціальних комунікацій

Посилання

Al-Ahmed, M. S. (1987). Mass media and society: The six normative theories and the role of social, political, and economic forces in shaping me­dia institution and content: Saudi Arabia – a case study (Doctoral thesis, Centre for Mass Communication Research, Leicester University). Leicester, 1987. https://figshare.le.ac.uk/articles/thesis/Mass_media_and_society_The_six_nor­mative_theories_and_the_role_of_social_political_and_economic_forces_in_shaping_media_institution_and_content_Saudi_Arabia_-_a_case_study_/10188155?file=18358742.

Baran, S. J. & Davis, D. K. (2011). Mass communication theory: Foundations, ferment, and future (6th ed.). Cengage Learning.

Christians, C. G., Glasser, T. L., McQuail, D., Nordenstreng, K., & White, R. A. (2009). Normative theories of the media: Journalism in democratic societies. University of Illinois Press.

Didit, A. T. (2013). The Four Press Media Theories: Authoritarianism Media Theory, Libertarianism Media Theory, Social Responsibility Media Theory, and Totalitarian Media Theory. Ragam Jurnal Pengembangan Humaniora, 13 (3), 194–201.

Jakubowicz, K. (1998). Normative models of media and journalism and broadcasting regulation in Central and Eastern Europe. International Journal of Communications Law and Policy, 2, 1–31.

McQuail, D. (2010). McQuail’s mass communication theory (6th ed.). London. SAGE Publications.

Maira, T. V. (2017). Four theories of the press: 60 years and counting. New York. Routledge. https://doi.org/10.4324/9781315160566.

Nerone, J. (2018). Four theories of the press. Oxford Research Encyclopedia of Communication, 1–22. https://doi.org/10.1093/acrefore/9780190228613.013.815.

Nnanyelugo, O., & Abodunrin, K. (2019). Democratic participant media theory in the Nigerian context. Covenant Journal of Communication (CJOC), 6 (2), 89–107.

Nordenstreng, K. (1997). Beyond the four theories of the press. In book Media & politics in transition: Cultural identity in the age of globalization (pp. 97–109). Leuven. ACCO.

Oluwasola, O. (2020). The normative theories of the press in the digital age: A need for revision. IMSU Journal of Communication Studies, 4 (2), 27–36. https://doi.org/10.2139/ssrn.3678282.

Picard, R. G. (1982). Revisions of the «Four Theories of the Press» model. Mass Communication Review, Winter/Spring, 25–28.

Rantanen, T. (2017). A “crisscrossing” historical analysis of four theories of the press. International Journal of Communication, 11, 3454–3475.

Rantanen, T. (2024). Dead men’s propaganda: Ideology and utopia in comparative communications studies. London. LSE Press, 209–243.

Siebert, F., Paterson, T., & Schramm, W. (1956). Four theories of the press: The authoritarian, libertarian, social responsibility, and Soviet communist concepts of what the press should be and do. University of Illinois Press.

Toepfl, F. (2016). Beyond the four theories: Toward a discourse approach to the comparative study of media and politics. International Journal of Communication, 10, 1530–1547.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-12-27

Як цитувати

Бліхарський, Р. (2024). Нормативні теорії преси: огляд основних концептуальних підходів та напрямів аналізу. Пресознавство, (5), 3–20. https://doi.org/10.37222/2786-7552-2024-5-1

Номер

Розділ

ПРЕСОЗНАВСТВО: ІСТОРІЯ, ТЕОРІЯ, МЕТОДОЛОГІЯ