Багатотиражні газети: типологія, статус, функції, проблематика (за архівними документами та матеріалами Буковини)
DOI:
https://doi.org/10.37222/2786-7552-2024-5-5Ключові слова:
багатотиражні газети, низова преса, місцеві журналісти, колгоспи, підприємства, машинно-тракторні станції, навчальні заклади, ідеологічна робота, трудові колективиАнотація
Уперше в українському журналістикознавстві осмислено феномен багатотиражних газет як низової ланки сукупності засобів масової інформації комуно-більшовицької системи, що зумовлює новизну дослідження, метою якого є визначити типологію цього сегмента преси, з’ясувати час і порядок її заснування, охарактеризувати особливості її функціонування.
Цей специфічний вид радянських видань – винахід суто тоталітарної системи, одна з ланок контрольно-репресивного механізму, за допомогою якого й могла так довго існувати така система.
Така преса у статті розглядається як важливий засіб організації трудящих міста і села для зомбування свідомості простих радянських людей головними ідеологемами системи. Місцями заснування аналізованих газет зазвичай були економічно міцні виробничі підприємства, великі колгоспи, державні установи, навчальні заклади, військові частини, міжколгоспні машинно-тракторні станції.
Разом із районними, обласними, республіканськими та всесоюзними газетами вони складали єдину систему ЗМІ.
Проаналізована типологія цього сегмента преси. Вона охарактеризована такими різновидами: фабрично-заводські, колгоспні газети, газети політвідділів машинно-тракторних станцій (МТС), навчальних закладів.
В організаційному аспекті характеризуються засновники, фінансові засади видань, періодичність, обсяги та наклади.
У висновках підкреслено, що на практиці контроль за тематичною спрямованістю багатотиражних газет, як також і підбір керівних кадрів для них, належали до сфери компетенції відділу пропаганди і агітації обкому партії. Однак, зважаючи на те, що цей сегмент преси був збитковим і фінансувався здебільше самими засновниками – підприємствами колгоспами чи навчальними закладами, тому партійний контроль за дотриманням періодичності, обсягу, оформлення був слабшим порівняно з вимогами до районних газет. Натомість відділи пропаганди райкомів та обкому партії більше контролювали зміст, ідеологічну спрямованість публікацій.
Посилання
Vakulchyk, O. Bahatotyrazhni hazety Ukrainy rokiv yak fenomen radianskoi presy (1917–1941 rr.) [Mass-circulation press of Ukraine as a phenomenon of the Soviet press (1917–1941)]. Dysertatsiia na zdobuttia naukovoho stupenia doktora istoriychnkh nauk. http://www.nbuv.gov.ua/sites/default/files/disser/aref_38 [in Ukrainian].
Narysy istorii Chernivetskoi oblasnoi partiinoi orhanizatsii [Essays on the history of the Chernivtsi Regional Party Organization]. (1980), 111. Uzhhorod [in Ukrainian].
U simi nardiv-brativ. Pershi kroky sotsialistychnykh peretvoren [In the family of brother nations: the first steps of socialist transformations]. Pivnichna Bukovyna: yii suchasne i mynule. (1969), 145. Uzhhorod: Karpaty [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Микола Тимошик
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Автори, які публікуються в цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори зберігають авторські права та надають журналу право першої публікації роботи, одночасно ліцензованої за ліцензією Creative Commons Attribution License, яка дозволяє іншим поширювати роботу з посиланням на авторство роботи та її першу публікацію в цьому журналі.
2. Автори можуть укладати окремі додаткові договірні угоди щодо неексклюзивного розповсюдження опублікованої в журналі версії роботи (наприклад, розміщувати її в інституційному репозиторії або публікувати в книзі) з посиланням на її першу публікацію в цьому журналі.
3. Авторам дозволяється та заохочується розміщувати свої роботи онлайн (наприклад, в інституційних репозиторіях або на своєму вебсайті) до та під час процесу подання, оскільки це може призвести до продуктивного обміну, а також до більш раннього та більшого цитування опублікованих робіт (див. The Effect of Open Access).
