Воєнна пропаганда – агітаційні карикатури в пресі: історія та сучасність
DOI:
https://doi.org/10.37222/2786-7552-2024-5-10Ключові слова:
пропаганда, карикатури, меми, преса, війнаАнотація
Творці пропаганди використовують усі доступні їм на сьогодні інструменти та технологічні досягнення. Одним із таких інструментів є візуальна комунікація. Багато досліджень з візуальної пропаганди зосереджені на кінематографі та анімаційних фільмах, але варто уважніше придивитися до розвитку воєнних карикатур. Мета статті – проаналізувати й охарактеризувати агітаційні карикатури на прикладах історії та сучасності як вид пропаганди війни та елементи тактики гібридної війни. Поряд із воєнними плакатами вони є однією з перших форм візуалізації воєнної пропаганди. Карикатури з’явилися разом із розвитком друкованої преси і досі присутні як у паперовій, так і у цифровій формі. Карикатури є формою політичного коментарю, але вони також можуть бути інструментом пропаганди. З розвитком технологій та Інтернету до цієї форми приєдналися і меми. У статті проаналізовано значення різних видів візуальної комунікації, а саме графічної форми комунікації – малюнки, графіка у пресі, карикатури та меми в Інтернеті. Узагальнено віхи роз[1]витку форм візуальної комунікації від наскельних малюнків до графічних зображень в Інтернеті. Згадано найновіші публікації, які досліджують зростаючий вплив візуальних засобів масової інформації в сучасному суспільстві. Розглянуто карикатури як вид пропаганди війни на прикладах історії та сучасності. Проаналізовано образи, сюжети та персонажі політичних карикатур та мемів, підкреслено зростання використання графічних програм для створення цифрової графіки. У центрі уваги – історичні приклади з Першої та Другої світових воєн, сучасної російської агресії проти України 2014 р. та повномасштабного вторгнення Росії в Україну 2022 р. Також висвітлена роль у цій сфері мемів – явища сучасної популярної культури. Карикатури і меми також розглянуті як елемент тактики гібридної війни. У висновках наголошено, що з розвитком технологій графічна форма комунікації стала одним з інструментів пропаганди війни, карикатури і меми воєнної тематики є елементом гібридної війни, одним з найефективніших методів впливу на моральний дух реципієнта.
Посилання
Ames, W. (2024). Caricature and cartoon. Encyclopedia Britannica. https://www.britannica.com-/art/caricature-and-cartoon [in English].
Bhowmik, S. & Fisher, Jo. (2023). Framing the Israel-Palestine conflict 2021: Investigation of CNN’coverage from a peace journalism perspective, Media, Culture & Society, 45(5), 1019–1035. DOI: https://doi.org/10.1177/01634437231154766 [in English].
Dawkins, R. (1989). The Selfish Gene, Oxford: Oxford University Press, 192. [in English].
Ertanowska, D. (2021). Memes as a Means of Communication and Manipulation. Visnyk of the Lviv University: Series Journalism, 49, 187–195. DOI: http://dx.doi.org/10.30970/vjo.2021.49.11073 [in English].
Fronczak, J. (red) (2002). Fascynujące dzieje planety Ziemi, Warszawa: Reader’s Digest, 297 [in Polish].
Kutsyk, R. (2022), Caricature as one of the information mechanisms for constructing the image of Russia’s war against Ukraine: Based on the materials of «The Times» and «The Sunday Times». SKHID (EAST), Vol. 3, Issue 3, 15–24. DOI: https://doi.og/10.21847/1728-9343.2022.3(3).266396 [in English].
Levinson, P. (1999). Miękkie Ostrze, 19, Warszawa: Muza [in Polish].
Niekrewicz, A. A. (2015). Od schematyzmu do kreacyjności. Język memów internetowych, Gorzów Wielkopolski: Wydawnictwo Państwowej Wyższej Szkoły Zawodowej im. Jakuba z Paradyża, 17 [in Polish].
Wekesa, Nyongesa Ben. (2012). Cartoons can talk? Visual analysis of cartoons on the 2007/2008 post election violence in Kenya: A visual argumentation approach. Discourse & Communication, Vol. 6, Issue 2, 223–238. DOI: https://doi.org/10.1177/1750481312439818 [in English].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Дельфіна Ертановська

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Автори, які публікуються в цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори зберігають авторські права та надають журналу право першої публікації роботи, одночасно ліцензованої за ліцензією Creative Commons Attribution License, яка дозволяє іншим поширювати роботу з посиланням на авторство роботи та її першу публікацію в цьому журналі.
2. Автори можуть укладати окремі додаткові договірні угоди щодо неексклюзивного розповсюдження опублікованої в журналі версії роботи (наприклад, розміщувати її в інституційному репозиторії або публікувати в книзі) з посиланням на її першу публікацію в цьому журналі.
3. Авторам дозволяється та заохочується розміщувати свої роботи онлайн (наприклад, в інституційних репозиторіях або на своєму вебсайті) до та під час процесу подання, оскільки це може призвести до продуктивного обміну, а також до більш раннього та більшого цитування опублікованих робіт (див. The Effect of Open Access).








