Шевченкіана на сторінках закарпатської преси 20–30-х рр. ХХ ст.

Анотація

Проаналізовано широкий спектр публікацій у закарпатській пресі 20–30-х рр. ХХ ст., присвячених життю і творчості Тараса Шевченка, вшануванню пам’яті поета, осмислено його значення у національному розвою краю. Досліджено початки шевченкіани на Закарпатті, її характерні регіональні особливості, специфіку вшанування річниць народження і смерті Т. Шевченка, охарактеризовано основні типи видань, жанрові особливості й тематику ювілейних публікацій. З’ясовано, що товариство «Просвіта» в Ужгороді видало до 65-річчя смерті Кобзаря одноденну газету «“Просвіта” – Шевченкови» (1926), а провідні часописи Закарпаття, такі як: «Вѣночокъ для пôдкарпатскихъ дѣточокъ», «Голос Життя», «До Перемоги», «Карпатська Правда», «Народня Сила», «Наша Земля», «Наша Оборона», «Пчôлка», «Русинъ», «Cвобода», «Українське Слово» та ін., присвятили Т. Шевченкові окремі числа та багато публікацій. Ювілейні випуски видань були одночасно приурочені до річниць першого президента Чехословацької Республіки Т. Масарика й Т. Шевченка, а також Т. Шевченка й будителя підкарпатських русинів О. Духновича, дні народження яких відзначалися майже одночасно. Розкрито, що закарпатські видання під час вшанування річниць народження і смерті Т. Шевченка, засвідчивши наявність трьох чітко виражених тогочасних суспільно-політичних напрямів – народовецького (національного), москвофільського і радянофільського, по-різному трактували творчу спадщину Т. Шевченка і між ними виникали гострі дискусії щодо приналежності його спадщини до руської (української) чи русскої (російської) літератури. У своїх публікаціях М. Бращайко, В. Бірчак, В. ҐренджаДонський, В. Желтвай, О. Маркуш, І. Невицька, І. Панькевич, Марійка Підгірянка, А. Штефан та ін. яскраво змальовували образ Т. Шевченка як геніального поета, пророка і мученика за український народ.