Медіатероризм в умовах постправди: до постановки питання
DOI:
https://doi.org/10.37222/2786-7552-2023-2-15Ключові слова:
медіа, ЗМІ, тероризм, постправда, терористична діяльністьАнотація
У статті охарактеризовано поняття медіатероризму у закордонному науковому дискурсі, пов’язаному з такими науками, як медіааналітика, теорія комунікації, аналіз медіадискурсу, психологія, філософія, соціологія, політологія, міжнародні відносини та дослідження тероризму.
Особливу увагу зосереджено на аналізі теоретичних напрацювань вчених, зокрема А. Н. Авана, М. Б. Алтієр, Д. Л. Альтгейд, К. Арчетті, С. Атрана, Е. Л. Брайант, Дж. М. Бергера, М. Блум, Г. Вейманна, Б. Гоффмана, А. Далгаард-Нільсен, Б. М. Дженкінсаа, Дж. дер Деріан, Д. Келлнера, М. Конвей, С. Коттла, Д. Кумар, А. Ленкфорда, Дж. М. Метцл, Б. Накос, Ф. Сейба, Б. Дж. Філліпса, що досліджують зв’язки тероризму та медіа. У працях аналізуються окремі аспекти залучення медіа до висвітлення та/чи поширення ідей тероризму, зокрема висвітлення ролей жінок та особливостей соціальних мереж у поширенні паніки та терору, у тому числі в умовах постправди.
Умови російсько-української війни змушують дослідників звернути увагу на використання медіа як інструменту поширення страху, паніки і дезінформації серед громадськості з метою політичного та ідеологічного маніпулювання. Останні роки свідчать про постійний розвиток і появу нових ідей і підходів до аналізу взаємодії медіа та тероризму, а також розширення потенціалу нових комунікаційних платформ. Враховуючи це, дослідницька проблематика медіатероризму в епоху постправди набуває особливої актуальності. Метою цього дослідження є охарактеризувати поняття медіатероризму в умовах постправди, базуючись на аналізі закордонних наукових джерел та літератури останніх років. Об’єктом дослідження є медіатероризм в умовах постправди. За допомогою загальнонаукових методів, зокрема аналізу, синтезу, узагальнення та систематизації, а також дескриптивного методу аналізу закордонного наукового дискурсу, було виконано аналіз останніх досліджень та публікацій на цю тему. Наукова новизна полягає у визначенні та розгляді поняття «медіатероризм» у контексті постправди, що має важливе значення для розуміння взаємозв’язку між медіа та тероризмом у сучасному соціальному комунікаційному просторі.
Зроблено висновок про доцільність подальших наукових розвідок взаємозв’язків та взаємозалежностей медіа і тероризму.
Посилання
Zakon Ukrainy «Pro borotbu z teroryzmom» vid 20 bereznia 2003 roku №638-IV[Law of Ukraine «On Combating Terrorism» dated March 20, 2003 No. 638-IV]. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/638-15#Text. (Accessed March 19, 2023) (in Ukr.).
Zakon Ukrainy «Pro media» vid 13 hrudnia 2022 roku №2849-IX[Law of Ukraine «On Media» dated December 13, 2022 No. 2849-IX.]. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2849-20#Text. (Accessed March 20, 2023) (in Ukr.).
Altheide,D.L. (2017). Terrorism and the Politics of Fear, 2d edition, Rowman & Littlefield Publishers, 304 (in Eng.).
Altier,M. B., Thoroughgood,C. N., Horgan, J. G. (2014). Turning away from terrorism: Lessons from psychology, sociology, and criminology, Journal of Peace Research, 51(5), 647–661. Retrieved from http://www.jstor.org/stable/24557447. (Accessed March 19, 2023) (in Eng.).
Archetti, C. (2013). Understanding terrorism in the age of global media: A Communication Approach,Palgrave Macmillan London. DOI: https://doi.org/10.1057/9781137291387. (Accessed March 22, 2023)(in Eng.).
Archetti,C. (2013). Terrorism, Communication, and the Media,Understanding Terrorism in the Age of Global Media, Palgrave Macmillan, London. DOI: https://doi.org/10.1057/9781137291387_3. (Accessed March 21, 2023) (in Eng.).
Archetti,C. (2015). Terrorism, Communication and New Media: Explaining Radicalization in the Digital Age,Perspectives on Terrorism, 9(1), 49–59. Retrieved from http://www.jstor.org/stable/26297326. (Accessed March 19, 2023) (in Eng.).
Asal,V., Phillips,B. J., Rethemeyer, R. K. (2022). Insurgent Terrorism: Intergroup Relationships and the Killing of Civilians. Oxford Academic. DOI: https://doi.org/10.1093/oso/9780197607015.001.0001. (Accessed March 19, 2023) (in Eng.).
Atran,S. (2011). Talking to the Enemy: Violent Extremism, Sacred Values, and What It Means to Be Human,Penguin Books (in Eng.).
Awan,A.N. (2017). The Impact of Evolving Jihadist Narratives on Radicalisation in the West, Oxford University Press EBooks. DOI: https://doi.org/10.1093/acprof:oso/9780190650292.003.0011. (Accessed March 18, 2023) (in Eng.).
Berger,J.M. (2011). Jihad Joe: Americans Who Go to War in the Name of Islam, POTOMAC BOOKS, 280 (in Eng.).
Berger,J.M. (2018). Extremism The MIT Press, 216 (in Eng.).
Berger,J.M., Stern, J. (2016). ISIS: The State of Terror, Ecco, 432 (in Eng.).
Bloom,M., Lokmanoglu,A. (2023). From Pawn to Knights: The Changing Role of Women’s Agency in Terrorism? Studies in Conflict & Terrorism, 46:4, 399-414, DOI: https://doi.org/10.1080/1057610X.2020.1759263. (Accessed March 19, 2023) (in Eng.).
Bloom, M.M. (2010). Death Becomes Her: The Changing Nature of Women’s Role in Terror,Georgetown Journal of International Affairs, 11(1), 91–98. Retrieved from http://www.jstor.org/stable/43133804. (Accessed March 19, 2023) (in Eng.).
Briant,E.L. (2015). Propaganda and counter-terrorism: Strategies for global change, Manchester University Press, 304. Retrieved from http://www.jstor.org/stable/j.ctt18mvn1n. (Accessed March 20, 2023) (in Eng.).
Conway, M. (2017). Determining the Role of the Internet in Violent Extremism and Terrorism: Six Suggestions for Progressing Research,Studies in Conflict & Terrorism, 40(1), 77–98. DOI: https://doi.org/10.1080/1057610X.2016.1157408. (Accessed March 20, 2023)(in Eng.).
Cottle,S. (2006). Mediatized Conflict: Developments in Media and Conflict Studies,Maidenhead: Open University Press (in Eng.).
Dalgaard-Nielsen,A., Hamilton,D. (2006). Transatlantic Homeland Security. Protecting Society in the Age of Catastrophic Terrorism, 1st Edition, Routledge, 176 (in Eng.).
Der Derian, J. (2009). Virtuous War: Mapping the Military-Industrial-Media-Entertainment Network,NY: Routledge, 330 (in Eng.).
Gill,P., Corner,E., Conway, M., Thornton, A., Bloom, M., Horgan, J. (2017). Terrorist Use of the Internet by the Numbers: Quantifying Behaviors, Patterns and Processes, Criminology & Public Policy, 16 (1), 99-117. DOI: https://doi.org/10.1111/1745-9133.12249. (Accessed March 19, 2023) (in Eng.).
Harsin, J. (2018). Post-Truth and Critical Communication Studies. Oxford Research Encyclopedia of Communication. Retrieved from https://oxfordre.com/communication/view/10.1093/acrefore/9780190228613.001.0001/acrefore-9780190228613-e-757. (Accessed March 19, 2023)(in Eng.).
Hoffman,B. (2006). Inside Terrorism (Revised and expanded edition),New York: Colombia University Press (in Eng.).
Jenkins,B.M., Ronfeldt, D. (2021). The Origin and Evolution of the RAND Corporation’s Terrorism Databases: Defining and Building a New Field of Knowledge. Santa Monica, CA: RAND Corporation. Retrieved from https://www.rand.org/pubs/perspectives/PEA1203-1.html. (Accessed March 18, 2023) (in Eng.).
Kaplan,A., Weimann,G. (2014). Freedom and Terror: Reason and Unreason in Politics. Contemporary Terrorism Studies Series, Routledge, 208 (in Eng.).
Kellner,D. (2020). Media Culture. Cultural Studies, Identity, and Politics in the Contemporary Moment,2nd Edition, Routledge, 334 (in Eng.).
Kumar,D. (2017). Islamophobia and the Politics of Empire,Haymarket Books, 220 (in Eng.).
Lankford,A. (2013). The Myth of Martyrdom: What Really Drives Suicide Bombers, Rampage Shooters, and Other Self-Destructive Killers,Palgrave Macmillan, 257 (in Eng.).
McIntyre Lee, C. (2018). Post-Truth. The MITPress, Cambridge, Massachusetts, 240 (in Eng.).
Metzl,J.M. (2019). Dying of Whiteness: How the Politics of Racial Resentment is Killing America’s Heartland. Basic Books, 352 (in Eng.).
Nacos, B.L. (1994).Terrorism and the Media. From the Iran Hostage Crisis to the Oklahoma City Bombing, NY: Columbia University Press, 213 (in Eng.).
Nacos, B.L. (2005). The Portrayal of Female Terrorists in the Media: Similar Framing Patterns in the News Coverage of Women in Politics and in Terrorism,Studies in Conflict & Terrorism, 28:5, 435-451. DOI: https://doi.org/10.1080/10576100500180352. (Accessed March 18, 2023) (in Eng.).
Nacos, B.L. (2007). Mass-Mediated Terrorism: The Central Role of the Media in Terrorism and Counterterrorism,Rowman & Littlefield Publishers, 264 (in Eng.).
Phillips, B. J. (2015). Enemies with benefits? Violent rivalry and terrorist group longevity,Journal of Peace Research, 52(1), 62–75. DOI: https://doi.org/10.1177/0022343314550538. (Accessed March 20, 2023)(in Eng.).
Seib,P. (2009). New Media and the New Middle East,Palgrave Macmillan, 263. DOI: https://doi.org/10.1057/9780230605602. (Accessed March 18, 2023) (in Eng.).
Seib,P. (2021). Information at War: Journalism, Disinformation, and Modern Warfare. Polity,240 (in Eng.).
Seib,P., Janbek,D. M. (2010). Global Terrorism and New Media. The Post-Al Qaeda Generation. (Media, War and Security), Routledge, 154 (in Eng.).
Weimann,G. (2004). The United States Institute of Peace Special Report #116«How Modern Terrorism Uses the Internet». Retrieved from https://www.usip.org/sites/default/files/sr116.pdf. (Accessed March 18, 2023) (in Eng.).
Weimann,G. (2004). The United States Institute of Peace Special Report #119 «Cyberterrorism: How Real Is the Threat?».Retrieved from https://www.usip.org/sites/default/files/sr119.pdf. (Accessed March 19, 2023) (in Eng.).
Weimann,G. (2006). Terror in the Internet: The New Arena, The New Challenges,United States Institute of Peace Press, 325 (in Eng.).
Weimann,G. (2015). Terrorism in Cyberspace: The Next Generation. Woodrow Wilson Center Press with Columbia University Press,344 (in Eng.).
Weimann, G. (2015). Terrorist Migration to Social Media,Georgetown Journal of International Affairs, 16(1), 180–187. Retrieved from http://www.jstor.org/stable/43773679. (Accessed March 19, 2023)(in Eng.).
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Олена Шершньова
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Автори, які публікуються в цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори зберігають авторські права та надають журналу право першої публікації роботи, одночасно ліцензованої за ліцензією Creative Commons Attribution License, яка дозволяє іншим поширювати роботу з посиланням на авторство роботи та її першу публікацію в цьому журналі.
2. Автори можуть укладати окремі додаткові договірні угоди щодо неексклюзивного розповсюдження опублікованої в журналі версії роботи (наприклад, розміщувати її в інституційному репозиторії або публікувати в книзі) з посиланням на її першу публікацію в цьому журналі.
3. Авторам дозволяється та заохочується розміщувати свої роботи онлайн (наприклад, в інституційних репозиторіях або на своєму вебсайті) до та під час процесу подання, оскільки це може призвести до продуктивного обміну, а також до більш раннього та більшого цитування опублікованих робіт (див. The Effect of Open Access).
