«Писати мушу – це є умова мого життя»: листи Софії Яблонської до Олени Кисілевської (1934–1939 рр.)

Анотація

Проаналізовано низку листів письменниці і журналістки Софії Яблонської, надісланих з Китаю, Франції, Галицького краю впродовж 1934–1939 рр. до громадсько-політичної та культурної діячки – письменниці, редакторки часописів «Жіноча Доля» та «Жіноча Воля», журналістки Олени Кисілевської. До аналізу залучено корпус маловідомих джерел, що дозволили з’ясувати особливості епістолярної комунікації двох непересічних творчих особистостей, тональність якої змінювалася залежно від обговорюваної проблематики – від ділового обговорення справ, пов’язаних здебільшого з публікацією матеріалів С. Яблонської у пресі, зокрема в коломийській «Жіночій Долі», до щирих розповідей про приватне життя авторки та її роздумів про життєві цінності та їх значимість. Цей корпус листів зберігається нині внаслідок відомих історичних обставин у Національній бібліотеці у Варшаві (Республіка Польща).

Відзначено, що в листах збережено чимало інформації, за якою маємо змогу з’ясувати специфіку мандрівної вдачі С. Яблонської та її журналістської праці, особливості її сприйняття та творчого відтворення дійсності, реакцію на різноаспектні події – ті, що відбувалися з нею чи в країні, де вона проживала на той час або ж до якої мріяла потрапити, інші важливі обставини її насиченого життя. Визначено основні теми й проблеми, які насвітлювала С. Яблонська, охарактеризовано інформацію, що розкриває особливі риси характеру адресантки, своєрідні підходи до творення текстів, специфіку авторського письма, сприйняття критики її опублікованих текстів. Охарактеризовано жанрові форми журналістських матеріалів С. Яблонської (лист, авторська колонка, подорожній нарис тощо). Підтверджено активне прагнення С. Яблонської брати участь в культурному житті українського соціуму краю.