Парадигмальні підстави пресознавчих досліджень
DOI:
https://doi.org/10.37222/2786-7552-2023-2-1Ключові слова:
пресознавство, журналістикознавство, соціальні комунікації, наукова парадигма, метатеорія, метанаука, засоби масової інформації, пресаАнотація
У статті змальовано парадигмальну модель наукового дослідження, яка складається із системи переконань, яких дотримуються науковці, концепцій, теоретичних моделей, епістемологічних позицій, методологічних прийомів та аксіологічних принципів, що визначають спектр наукових підходів до вивчення медіаявища.
З’ясовано, що вченим, які займаються проблематикою соціальних комунікацій, необхідно враховувати комплексність об’єкта вивчення, а сам процес дослідження повинен бути сконструйований таким чином, щоби, маючи визначені принципи, спрямування, чіткі дисциплінарні рамки, апробовану теоретичну та методологічну базу, у ньому також залишалась можливість для міждисциплінарної взаємодії бути адаптивним стосовно актуальних проблем та наукового інструментарію.
У статті парадигмальний метатеоретичний підхід розглянуто як один з ефективних шляхів організації системи вирішення амбівалентних завдань, які можуть постати при проведенні пресознавчих досліджень. Проаналізовано основні сучасні підходи до конструювання теоретико-методологічних та епістемологічних моделей вивчення журналістикознавчої, соціокомунікаційної проблематики на міждисциплінарних, поліпарадигмальних засадах та охарактеризовано домінуючі дослідницькі парадигми, на основі яких здійснено дослідження засобів масової інформації за кордоном.
Окреслено низку переваг використання парадигмального підходу в організації пресознавчих дослідженнь і при ефективному обміні та репрезентації отриманих знань, зокрема налагодження процесу вивчення преси, систематизація концепцій, теорій та методів її вивчення, визначення наукових стандартів проведення пресознавчих досліджень та ін.
Визначено, що важливим завданням вирішення проблем, пов’язаних із парадигмальною орієнтацією пресознавчих досліджень, – це проведення у майбутньому метанаукового аналізу вітчизняних наукових праць із комунікативістики, що дозволить виявити суперечності та узгодженість між засадничими й операційними елементами досліджень задля віднаходження та корегування оптимальної моделі вивчення медіа, зокрема преси.
Посилання
Butyrina, M.V. (2008). Do pytannia pobudovy metateorii masovoi komunikatsii [To the issue of building a meta-theory of mass communication], Naukovi zapysky Instytutu zhurnalistyky, Kyiv, (33), 40–44 (in Ukr.).
Habor, N. (2013). Kinets zhurnalistykoznavstva chy pochatok novoi epokhy doslidzhen [The end of journalism studies or the beginning of a new era of research], Mediakrytyka. Retrieved from https://www.mediakrytyka.info/novi-tehnologii-media/kinets-zhurnalistykoznavstva-do-pytannya-pro-sotsialnokomunikatsiynyy-napryam-suchasnykh-mediadoslidzhen.html (in Ukr.).
Kazakova, T. V. (2008). Suchasne ukrainske zhurnalistykoznavstvo kriz pryzmu kontseptu «sotsialni komunikatsii» [Modern Ukrainian journalism studies through the prism of the concept of «social communications»], Naukovi zapysky Instytutu zhurnalistyky, Kyiv, (30), Sich-berez., 6–10 (in Ukr.).
Kun, T. (2001). Struktura naukovykh revoliutsii [The structure of scientific revolutions], Kyiv: Port-Royal, 228 (in Ukr.).
Mantulo, N. B. (2010). Paradyhma yak kontsept teoretychnoho dyskursu masovoi komunikatsii [Paradigm as a concept of theoretical discourse of mass communication], Naukovi zapysky Instytutu zhurnalistyky, Kyiv, (40), Lyp.–veres., 25–30 (in Ukr.).
Romaniuk, M. M. (1993). Naukovo-doslidnyi tsentr periodyky: neobkhidnist stvorennia i perspektyvy rozvytku [Scientific research center of periodicals: necessity of establishment and prospects of development], Ukrainska periodyka: istoriia i suchasnist: tezy dop. іpovidoml. Vseukr. nauk.-teoret. konf. (9–10 hrud. 1993 r.), Lviv, 3–4 (in Ukr.).
Romaniuk, M. (2018). Presoznavchi doslidzhennia naukovtsiv LNNB Ukrainy im.. V. Stefanyka [Press studies of scientists of Vasyl Stefanyk National Scientific Library of Ukraine], Ukrainska periodyka: istoriia i suchasnist: dop. ta povidoml. dvanadtsiatoi Vseukr. nauk.-teoret. konf., Lviv, 30 lystop. – 1 hrud. 2018 r., Lviv, 76–82 (in Ukr.).
Romaniuk, M. (2000). Ukrainske presoznavstvo na porozi XXI stolittia [Ukrainian press studies at the threshold of the 21st century], Lviv, 110 (in Ukr.).
Snitsarchuk, L. (2014). Obiednani doslidnytskym poshukom [United by exploratory search], Zhurnalistyka, Kyiv, (13), 41–45 (in Ukr.).
Snitsarchuk, L. (2018). Shche raz pro bibliohrafiiu ukrainskoi presy, abo Chy zatrebuvanyi nyni ukrainskyi mediadosvid XIX–XX st. [Once again about the bibliography of the Ukrainian press, or whether Ukrainian media experience of the 19th-20th centuries is in demand today], Ukrainska periodyka: istoriia i suchasnist: dop. ta povidoml. dvanadtsiatoi Vseukr. nauk.-teoret. konf., Lviv, 30 lystop. – 1 hrud. 2018 r., Lviv, 96 (in Ukr.).
Trachuk, T. A. (2012). Rozvytok istorii ukrainskoi presy u pratsiakh naukovtsiv pochatku XX st. [The development of the history of the Ukrainian press in the works of scientists of the beginning of the 20th century], Ukrainske zhurnalistykoznavstvo, Kyiv, (11), 5–8 (in Ukr.).
Finkler, Yu. Vid zhurnalistykoznavstva do mediavistyky: yak ya b nazvav nashu nauku. [From journalism to media studies: how would I call our science], Detektor media. Retrieved from https://detector.media/production/article/206088/2022-12-18-vid-zhurnalistykoznavstva-do-mediavistyky-yak-ya-b-nazvav-nashu-nauku/ (in Ukr.).
Guba, E. G., & Lincoln, Y. S. (1994). Competing paradigms in qualitative research. Handbook of qualitative research. Sage Publications, Inc. p. 105–117 (in Eng.).
Kivunja, C. & Kuyini, A. B. (2017). Understanding and Applying Research Paradigms in Educational Contexts, International Journal of Higher Education, (6, 5), 26–41 (in Eng.).
W. James Potter, Roger Cooper, Michel Dupagne (1993). The Three Paradigms of Mass Media Research in Mainstream Communication Journals. Communication Theory, (3, 4), November, 317–335 (in Eng.).
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Роман Бліхарський
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Автори, які публікуються в цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори зберігають авторські права та надають журналу право першої публікації роботи, одночасно ліцензованої за ліцензією Creative Commons Attribution License, яка дозволяє іншим поширювати роботу з посиланням на авторство роботи та її першу публікацію в цьому журналі.
2. Автори можуть укладати окремі додаткові договірні угоди щодо неексклюзивного розповсюдження опублікованої в журналі версії роботи (наприклад, розміщувати її в інституційному репозиторії або публікувати в книзі) з посиланням на її першу публікацію в цьому журналі.
3. Авторам дозволяється та заохочується розміщувати свої роботи онлайн (наприклад, в інституційних репозиторіях або на своєму вебсайті) до та під час процесу подання, оскільки це може призвести до продуктивного обміну, а також до більш раннього та більшого цитування опублікованих робіт (див. The Effect of Open Access).
