Засоби масової інформацї та ієрархія суспільства: чинники взаємодії
DOI:
https://doi.org/10.37222/2786-7552-2023-2-14Ключові слова:
ієрархія, кластер, комунікація, контент, медії, соціум, суспільствоАнотація
Розглянуто механізми взаємодії засобів масової комунікації та ієрархії суспільства. З’ясовано, що в результаті дії механізмів масовокомунікаційних ефектів і контрефектів суспільство стикається з подвійним процесом. Можливість персоналізованого інформаційного потоку, яку пропонують цифрові медії, надає широкий простір для непривілейованих соціальних груп з метою вибору медіаконтенту, який відповідає їхній власній конструкції реальності. Середовища в цьому контексті суттєво сприяють зміцненню гетерархічних рис суспільства та семіотичної сили кожного представника аудиторії проти смислів, дозволених зверху. Однак досліджено й обставини, за яких ця явно демократична характеристика масовокомунікаційної практики призводить до того, що демократизовані соціальні групи стають дедалі більшими і стикаються лише з таким комунікаційним контентом, який відповідає філософії та очікуванням своєї групи чи свого середовища. Цей світогляд, опосередкований засобами масової комунікації, перетворений на реальну конструкцію свого середовища, містить небезпеку, оскільки він не обумовлює навички, за допомогою яких інші кластери соціуму, що по-іншому позиціонуються в соціальній ієрархії, можуть отримати світоглядний досвід цієї соціальної групи і навпаки. Стверджується, що у цьому сенсі засоби масової комунікації можуть відігравати суттєву роль у створенні соціальної нерівності ієрархічної структури суспільства.
Посилання
Potiatynyk, B. Shche nikoly ne vdavalosia zatrymaty novyi medium [It has never been possible to delay a new medium], Zbruc. Retrieved from: https://zbruc.eu/node/115159 (in Ukr.).
Trachuk, T. (2022). Spetsyfika zastosuvannia u ZMI tekhnolohii manipuliuvannia suspilnoiu svidomistiu [It has never been possible to delay a new medium], Hraal nauky, (18–19), 277–284 (in Ukr.).
Fesenko, A., Chorna, V.&Bondarets, B. (2022). Prykladni mediatyzovani komunikatsii: sproba kontseptualizatsii [Applied mediatized communications: an attempt at conceptualization]. Habitus. Spetsialni ta haluzevi sotsiolohii. Chornomorskyi natsionalnyi universytet imeni P. Mohyly, (36), 40–47 (in Ukr.).
Bail, Chris (2021). Breaking the Social Media Prism: How to Make Our Platforms Less Polarizing. Princeton University Press,240 (in Eng.).
Jensen, Klaus Bruhn (2020). Media convergence: The three degrees of network, mass, and interpersonal communication, New York Routledge, 210 (in Eng.).
Lievrouw, Leah (2023). Alternative and Activist New Media. Oxford. Polity, 200 (in Eng.).
McLuhan, Marshall (1962). The Gutenberg Galaxy: The Making of Typographic Man Toronto University of Toronto Press, Scholarly Publishing Division,294 (in Eng.).
Nielsen, Rasmus Kleis & Ganter, Sarah Anne(2022).The Power of Platforms: Shaping Media and Society. Oxford University Press, 272 (in Eng.).
Silverstone, Roger (2006). Media and Morality: On the Rise of the Mediapolis. Cambridge. Polity,224 (in Eng.).
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Юрій Фінклер

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Автори, які публікуються в цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори зберігають авторські права та надають журналу право першої публікації роботи, одночасно ліцензованої за ліцензією Creative Commons Attribution License, яка дозволяє іншим поширювати роботу з посиланням на авторство роботи та її першу публікацію в цьому журналі.
2. Автори можуть укладати окремі додаткові договірні угоди щодо неексклюзивного розповсюдження опублікованої в журналі версії роботи (наприклад, розміщувати її в інституційному репозиторії або публікувати в книзі) з посиланням на її першу публікацію в цьому журналі.
3. Авторам дозволяється та заохочується розміщувати свої роботи онлайн (наприклад, в інституційних репозиторіях або на своєму вебсайті) до та під час процесу подання, оскільки це може призвести до продуктивного обміну, а також до більш раннього та більшого цитування опублікованих робіт (див. The Effect of Open Access).








