Алгоритми рекомендацій: як ШІ формує наші медіа-уподобання?

Анотація

Проблематика. Стрімке впровадження алгоритмів рекомендацій у цифрових медіа радикально змінює структуру споживання інформації, формуючи індивідуалізовані медіауподобання користувачів. Персоналізація підвищує зручність і залученість аудиторії, але водночас посилює ризики інформаційних бульбашок, маніпуляцій, асиметрії доступу до даних і зниження прозорості редакційної політики. Мета/завдання. Мета статті – комплексно проаналізувати, яким чином алгоритми рекомендацій на основі штучного інтелекту формують медіауподобання користувачів, виявити їхній вплив на редакційні стратегії та інформаційний ландшафт, а також окреслити ключові етичні, соціальні та регуляторні виклики. Завданнями статті є: описати основні типи алгоритмів та джерела даних, дослідити їхній вплив на поведінку аудиторії та бізнес-моделі медіа, проаналізувати ризики для плюралізму та довіри.

Методи. Дослідження ґрунтується на поєднанні контент-аналізу наукових і галузевих публікацій, кейс-аналізу світових та українських онлайн-видань, а також елементів порівняльного аналізу регуляторних підходів до використання ШІ в медіа. Застосовано структурно-функціональний підхід для вивчення ролі алгоритмів у медіасистемі та критичний дискурс-аналіз щодо етичних вимірів персоналізації.

Результати/висновки. Показано, що алгоритми рекомендацій, базовані на колаборативній та контентній фільтрації, а також гібридних моделях машинного навчання, стають центральним елементом взаємодії між медіа та аудиторією, визначаючи видимість контенту й траєкторії споживання новин. Вони сприяють зростанню залученості та монетизації, але водночас звужують інформаційний горизонт користувачів, посилюють поляризацію та ускладнюють відокремлення редакційних рішень від автоматизованих. Зроблено висновок про необхідність прозорості принципів роботи алгоритмів, маркування персоналізованого контенту, впровадження етичних стандартів у медіаорганізаціях і посилення медіаграмотності аудиторії.

Новизна. Наукова новизна полягає в тому, що алгоритми рекомендацій у медіа розглядаються не лише як технічний інструмент оптимізації користувацького досвіду, а як комплексний соціотехнічний механізм, що переформатовує структуру публічної сфери. У статті поєднано аналіз технологічних принципів роботи ШІ з оцінкою їхнього впливу на редакційну автономію, медіаплюралізм та демократичні процеси, що дозволяє запропонувати цілісний підхід до розробки етичних і регуляторних рамок використання рекомендаційних систем у журналістиці.